Новини
Про нас пишуть! (червень 2010)
На сайті релігійно-інформаційної служби України можна прочитати інтерв’ю з лідеркою гурту “Кроки” Юлією Шутенко “Смачна музика для наймолодших”…
Травень 2010 - вийшов альбом "Еники-беники"
Гурт “Кроки” видав альбом для ДІТЕЙ і дорослих – “Еники-беники”,
до якого ввійшли пісні учасників гурту, а також пісні на слова видатних українських поетів…
Прем'єра "Еників-беників"
У п‘ятницю, 9 квітня 2010 р. о 17.00 год. у прямому ефірі радіо “Еммануїл” Юлія Шутенко розповідала
про дитячий музичний альбом “Еники-беники”.
По радіо вперше пролунало 4 пісні цього альбому.
Березень-квітень 2010
Триває запис альбому дитячих пісень “Еники-беники” (назва народилася! ура!). Веселі драйвові пісні вже записані. Виходить цікава суміш “кроківських” флейти, скрипки зі своєрідним саундом, витвореним Леоном Кенні за допомогою найрізноманітніших інструментів.
Лютий 2010: запис дитячого альбому триває :)
Із 10-ти запланованих пісень вже записано 5
ЗІ ЗБІРКИ «ПІДУ ДО ЗІРОК»
Дмитренко Юлія. Піду до зірок: Поезії. – К.: Редакція часопису «Народознавство», 1995. – 20 с.
До першої збірки обдарованої юної авторки ввійшли твори, написані у віці від 9 до 14 літ. Її поетичний космос приваблює захопленою щирістю, філософським настроєм, оригінальним висловом. «Це душа говорить, сповнена снаги…»
Редактор Микола Дмитренко
Художнє оформлення Олександра Литвина
© Дмитренко Юлія, 1995
© Литвин Олександр, художнє оформлення, 1995
* * *
У вікна лісу стукає весна,
Деревам зелен-лстя одягає.
Столітній дуб, береза і сосна
Вслухаються, як жайворон співає.
А він співа про барви лісові,
Про ясне сонце, мите в росах,
І що з’являються в траві
Квітки пахкі, а потім – в косах.
1989
* * *
Осінь йде до нас до хати
Шумом кленів та дубів.
Будемо її стрічати
Із пожовклих берегів.
Чарівна пора це, люба,
Гарна, мила, запашна.
Молоді ідуть до шлюбу,
Бо в серцях у них весна.
1989
Піду до зірок
Мене не побачить темрява,
А дощ – це мій друг.
Прошу від імені дерева,
Щоб він швидко вщух.
Попрошу його від квітоньки,
Попрошу від трав,
Щоб більше не йшов, не плакав він,
Щоби перестав.
О дощику, друже дощику,
Чому ти сумний?
Поплачу з тобою, може, я…
Але… краще ні.
Сумує хай вечір в пахощах
Помоклих квіток,
А я у мрійливих радощах
Піду до зірок.
1994
Люди косять жито
Люди косять жито –
Зразу цілий жмут.
Падає розбитий
Колосяний люд:
І мале колосся,
І достиглий плід,
Так вмирає зовсім
Золотавий рід.
Знов приходить літо,
Плаче соловей…
Люди косять жито,
Смерть стина людей.
1994
Осінніх дощів королева
Сиджу в невеличкій порожній кімнаті.
На стінах і стелі тут фотошпалери:
Біляві та сірі хмаринки кудлаті
Й далека блакитно-ясна атмосфера.
Та ні! Це не фотошпалери на стінах!
Це просто кімната з прозорого скла
Стоїть-потопає у хмарах-пір’їнах.
Дивлюсь через стіни удаль. Там імла.
І… Ой! Там мільйони кімнаток зі скла!
У кожній кімнатці сидить хтось. Це ж я!
Мене тут мільйони! Та добра, там зла,
А там, бач, сміється істота моя…
І раптом змінився малюнок на стінах,
З’явились будинки і голі дерева.
Лечу… Не в прозорих кімнатах – в краплинах…
Я просто осінніх дощів королева.
1995




Дякую за ваші таланти Богові! Хай таланти , якими наділені ваші серця – радують цей дивний світ !!!!!!
— ira · 2010-06-11 16:13