Новини

Лютий 2010: запис дитячого альболму триває :)

Із 10-ти запланованих пісень вже записано 5

Січень 2010 - продовжуємо запис альбому дитячих пісень

З початком грудня 2009 стартував запис пісень ДИТЯЧОГО АЛЬБОМУ на студії Леона Кенні.

літні канікули

1. Ми на літніх канікулах…
2. На нашому сайті вже можна прослухати всі пісні альбому “Володар Таємниць”…

Нові репетиції

У квітні-09 плануються зйомки передачі “Дім живих історій” з участю гурту.

У Шутенків народилася донька :)

26 серпня 2008 року, у вівторок, о 15.05 дня в Андрія та Юлії Шутенків народилася донечка Яринка. Ріст – 55 см, вага – 3,980 кг.

Прямий ефір на радіо "Еммануїл"

29 липня об 11:00 на радіо “ЕММАНУЇЛ” відбувся прямий ефір, де була презентована НОВА ПІСНЯ гурту “Кроки” – “На вулицях талих рік”.

Запис пісні «На вулицях талих рік»

Протягом квітня-травня 2008 р. гурт плідно попрацював над записом пісні “На вулицях талих рік”. Робота була дуже цікавою і йшла легко. Перед “Кроками” відкрився новий овид.

Історії наших душ

Анна ЛЯМІНА (Бондаренко)

«Мені 28 років, з них 12 я християнка. Я повірила в Бога, коли мені було 15 років, після того, як Він зцілив мене від хвороби. Я росла в прекрасній сім’ї і, коли б не думка про те, що можу померти так рано, напевно, ніколи і не замислилася про Бога. Я запитувала у себе: «Для чого я прожила ці 15 років? Кому, крім моїх рідних, було потрібне й дорогоцінне моє життя?» Коли ні лікарі, ні ліки не змогли допомогти, я пішла до церкви. І там вперше почула, що Бог може зцілити мене, але це ще не все! Він не тільки може зцілити, а й хоче це зробити, бо для Нього важливе і надзвичайно цінне моє життя. Він так любить мене, що віддав Сина Свого, Ісуса Христа на розп’яття за мої гріхи і подарував мені вічність на Небесах. Я повірила в Бога всім серцем, і Він повністю зцілив мене.

Після цього все стало інакше, я день-у-день більше дізнавалася про те, що Бог Творець, Спаситель і Найкращий Друг. Він наповнив моє життя і зробив його цікавим: я закінчила Музичне училище із класу скрипки, працювала в оркестрі, в університеті, в інших установах. Зараз навчаюся на факультеті кібернетики КНУ ім. Т.Г.Шевченка й одночасно працюю. Ходжу до церкви, граю в прославленні, а також – у гурті «Кроки».

Для нас велика радість і честь – говорити через пісні про Божу любов до людей. І я вірю, що Господь стукає в серце кожного. Він може не просто допомогти у певних проблемах чи покращити життя, Він здатен змінити все цілком. І вибір за вами, як відповісти на Його любов».

Коментарі закриті

Ольга ДМИТРЕНКО (Мазур)

«2001 року я закінчила Київський національний університет культури та мистецтв. Змінила багато місць роботи. Сама з Києва, народилася і живу тут. Найцінніше моє надбання – Ісус Христос. Говорю це твердо, бо непохитно на цьому стою. Писати про життя без Бога, яким воно було раніше в мене і в кожного, хто не знає свого Творця, немає сенсу. Таке життя мертве, навіть з усіма пахощами цього світу – дуже скоро всі ці «пахощі» починають смердіти. Ніхто і ніщо не переконає мене в протилежному, бо побачила сама, що відбувається, коли раптом теплий промінь Його любові освітлює життя, зігріває змучену душу, яка вже знемоглася в пошуках за справжнім, розтоплює крижані пута твого серця й, головне – дарує вічність із Творцем. Знаю тепер, що від найпершої хвилини свого існування я належала моєму Цареві, хоча 15 років блукала потемки в цьому світі, поки не повернулася до Того, Кому насправді належу.

Серце ніколи не складе всієї подяки і хвали моєму Спасителю Ісусові Христу, який так полюбив мене, що пішов померти за мій гріх (кожен, хто на цій землі, дорогоцінний для Нього). Мій Господь подарував мені так багато. Справді, легко крокувати поруч із Творцем усього всесвіту, якому підкорюються навіть галактики і все, що дихає. Я на боці Переможця. Хочу, щоб кожна людина теж перемогла зло разом із Всемогутнім Переможцем – Господом Ісусом Христом».

Коментарі закриті

Юлія ШУТЕНКО (Дмитренко)

«Мені з дитинства хотілося бути царівною. Не дивно, що я малювала принцес у різнобарвних сукнях. Мріялося про велич прекрасного палацу, бажалося бути донькою великого, могутнього володаря, мудрого, люблячого, доброго. Нині усвідомлюю – це здійснилося. Мій палац – храм всесвіту, мій Володар – Ісус Христос, Цар землі і неба, Всемогутній Бог, повний любові, мудрості, доброти.

Я жила ніби й щасливо, але десь глибоко було почуття неповноти, недосконалості, розчарування від помилок. Він прийшов, розповів про Себе. Сказав, що помер за всі мої провини на хресті, щоб я могла жити вічно – і терпляче чекав, поки вагалася Йому відповісти, бо цінував мою свободу. Але якось я усвідомила, що не можу більше залишатися байдужою до такої великої любові. Христос помер за мене, щоб я була вільною від гріха. Тому попросила Його стати Паном і Володарем мого серця. Він прийшов і став моїм найближчим Другом. Він веде мене тепер дорогою світла і чистоти до мого майбутнього дому на небесах, до найпрекраснішого палацу, встеленого золотом. Подорож поруч із Ним повна несподіванок, радості та сліз, але Його рука тримає міцно і береже кожен мій крок».

Коментарі закриті

Оксана КРИВЦОВА

Я виросла в багатодітній родині й у дитинстві не почувалася щасливою: прагнула любові та порозуміння від сім’ї та однолітків. Як і багато дівчат, мріяла стати співачкою, виступати на великій сцені. У християнському таборі «Слово життя» в 1995 році я дізналася про Ісуса Христа та доказ Його любові до мене на хресті. Попросила Його увійти в моє життя і стати моїм Господом. Відтоді я відчуваю Божу любов, вірую, що тільки Він має досконалі задуми щодо мого життя і що Його наміри стосовно мене – завжди на добро.

Коли я прийшла до Бога, то почала розвивати музичні здібності, що давали паростки ще в дитинстві, але тоді не знайшли необхідної підтримки. Захотілося прославити мого Викупителя та служити Йому моїми дарами й талантами. З 2006 року я навчаюся в музичній школі по класу флейти. Уже тривалий час граю в церковній групі прославлення та в «Кроках». Брала участь у записах альбомів християнських музикантів України та Сполучених Штатів Америки, таких як Тетяна Білошапка, Геша Ушивець, Рік Ворден.

Коментарі закриті

ПРО НАС

Гурт утворився 2001 р. і складався спочатку з трьох дівчат: Юлії Дмитренко, тепер Шутенко (гітара, голос), Ольги Мазур, тепер Дмитренко (гітара, голос), Анни Бондаренко, тепер Ляміної (скрипка). Перший виступ – 20 вересня 2001 р. в клубі «Остання барикада». В листопаді цього ж року виступали на поетичному фестивалі «Молоде вино» (на вечорі співаної поезії), про що через кілька днів прочитали в газеті: “Справжнім відкриттям сезону став гурт із 3-х дівчат “Кроки” […] Власне, поєднанням гітари і скрипки вже нікого не здивуєш, але усе разом – гарна музика, тексти, приємний голос і професійне виконання – і є чим посмакувати. Одним словом, дівчата роблять кроки.” (Ірина Копистинська. “Молоде вино” почало бродити // Українське слово. – 22-28 листопада 2001.– ч.47. – с.15).

2002 р. до гурту приєдналася Оксана Кривцова (флейта) і цього ж року дівчата, за допомогою друзів-музикантів, записали перший альбом «Кроки» на студії В‘ячеслава Москаленка.
Протягом 2001-2005 рр. виступали в багатьох університетах Києва, у Національній спілці письменників України, у Львові, Запоріжжі, Прилуках, Сумах, Бородянці, Євпаторії, Полтаві.

2007 р. вийшов альбом «Володар таємниць» (студія В‘ячеслава Москаленка). Цього ж року розширюється склад гурту: з’являється Максим Вус (бас-гітара), Максим Радченко (джамбей), Євгенія Шутенко (перкусія), Джонатан Піріні (гітара), Олена та Світлана Артюх (бек-вокали), Данило Калашников (барабани). «Кроки» презентували новий альбом у Києві, Львові, Красноперекопську, Дружківці.

Спільна життєва і творча мандрівка гурту триває.

Для чого співаєте?

Ю.Ш.: Співаємо, бо серце, переповнене любов’ю, не може мовчати. Хочеться ділитися з іншими великим скарбом Божої любові, який ми отримали задарма, як подарунок.

Чому ваш гурт називається “Кроки”?

Ю.Ш.: Бо життя – дорога, що складається з кроків: упевнених, несміливих, поспішних, зважених… Головне ЙТИ вперед, не топтатися на місці. Ісус Христос – ясне Сонце, що освітлює нашу дорогу. (“Очі Його на дорогах людини, і Він бачить усі кроки її” (Йова 34:21).

Коментарі закриті

Джонатан ПІРІНІ

Music has always been an important part of my life. Growing up in a Christian family, my main experience was within worship groups in church and though I never had any formal training I had an opportunity to play with a Jazz band for 3 years. I have always been interested in helping other people arrange and perform their original material and so I was really excited when I got the opportunity to play with Kroky. Leaving New Zealand with my wife in 2006, we were looking for a way of serving the Lord more fully. In Ukraine, on an island not far from Rzhyshchiv, we met people who loved God deeply and felt that we had something to learn. This was where I met Yulia, an inspiration to many, and was the beginning of an exciting musical involvement with Kroky, which I know will bring glory to God and pleasure to countless others.

Музика завжди була важливою часткою мого життя. Я виріс у християнській сім’ї, тому основним моїм музичним досвідом була участь у групах прославлення в церкві, й оскільки я ніколи офіційно не займався музикою, якось виникла можливість грати з джазовим гуртом протягом 3 років. Мені завжди було цікаво допомагати іншим аранжувати й виконувати їхні власні композиції, тому я дуже зрадів, коли з’явилася можливість грати з «Кроками». Ми з дружиною виїхали з Нової Зеландії 2006 року й шукали, як можемо служити Богові з більшою віддачею. В Україні, на острові на Дніпрі неподалік від Ржищіва, ми зустріли людей, що глибоко люблять Бога, і відчули, що нам є чому навчитися від них. Саме там я зустрів Юлю, натхнення для багатьох, і там почалася дивовижна музична учать у «Кроках». Ця справа, я переконаний, приносить славу Богові й насолоду численним людям.

Коментарі закриті

Максим РАДЧЕНКО

“Не можу сказати, що я дійсно музикант, просто грюкати на барабані – це по приколу! Гупав спочатку на барабанах, потім – захотілось на джембе пограти. Ну мені так і сказали – “не твоє це”. Ну, досі граю… Та джембе – це не головне насправді. От просто в голові все ж таки інші речі та думки займають місце. І чесно кажучи, доволі важкувато місцями, тому що C’EST LA VIE… Багато філосовського думав, і зрозумів, що в болоті різних цінностей та точок зору, сенсів буття і т.д. є тільки один міцний “острів” – це Бог. Я – християнин)) Все
просто та в одночас глибоко. З “Кроками” грав і граю, тому що ми – друзі та родина! Впевнений, що це тільки початок!”

Коментарі закриті